ТЕРМІНОЛОГІЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ: МОВА ПОВАГИ ТА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Безбар’єрність починається зі слів!
У сучасному суспільстві важливо не лише створювати доступний простір, а й використовувати мову, яка ґрунтується на повазі до людської гідності, рівності та визнанні різноманіття потреб кожної людини.
Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності» (рішення від 01 жовтня 2026 року № 279). Документ систематизує терміни та визначення понять у сфері безбар’єрності й сприяє формуванню культури коректного спілкування в освітній, професійній та публічній сферах.
Що таке безбар’єрність?
Безбар’єрність — це організація життєвого простору на засадах рівності, доступності, залучальності, взаємоповаги та визнання різноманіття потреб людей. Вона передбачає усунення перешкод і створення умов для рівної участі кожного в усіх сферах суспільного життя.
Основні поняття безбар’єрності
Безбар’єрне мовлення — спілкування, засноване на повазі та людиноцентричності, без стигматизації, дискримінації, стереотипів і упереджень.
Доступність — можливість кожної людини на рівних умовах отримувати інформацію, користуватися простором, послугами та продуктами.
Освітня безбар’єрність — забезпечення рівних можливостей для здобуття освіти, навчання впродовж життя та розвитку компетентностей.
Залучення — створення умов для повноцінної, рівноправної та змістовної участі людей у суспільному житті з урахуванням їхніх потреб і можливостей.
Рівність можливостей — принцип, за якого кожна людина може реалізовувати свої права, розвивати здібності та брати участь у суспільному житті на рівних умовах з іншими.
Універсальний дизайн — проєктування предметів, просторів, програм і послуг так, щоб ними могли користуватися всі люди без потреби в додатковій адаптації чи спеціальному проєктуванні.
Чому це важливо для освіти?
Освітній заклад має бути простором, у якому кожна дитина відчуває повагу, прийняття та підтримку. Коректна мова допомагає формувати безпечне й доброзичливе освітнє середовище, запобігати дискримінації та упередженому ставленню, розвивати культуру взаємоповаги.
У повсякденному спілкуванні важливо зосереджуватися на людині, а не на її особливостях; уникати образливих висловів і навішування ярликів; поважати гідність, особисті межі та право кожного на власну думку.
Ознайомитися зі Стандартом державної мови «Термінологія безбар’єрності» можна в документі, розміщеному нижче.
Створюймо освітній простір, у якому немає місця дискримінації, упередженням і виключенню, а кожен має можливість навчатися, розвиватися та бути почутим!
Безбар’єрність — це повага, доступність і рівні можливості для кожного.