Інклюзивна освіта

Інклюзивна освіта дає можливість усім учняму повному обсязі брати участь у житті колективу дитячого садка, школи, дошкільному та шкільному житті.

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.

Інклюзивна освіта — це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносить необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівні можливості.

 

ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ:

• Діти навчаються разом у звичайній школі.
• Поліпшується моторний, мовний, соціальний, емоційний розвиток дитини.
• Діти отримують можливість жити разом з батьками.
• Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
• Навчання проводиться з орієнтацією на здібності та інтереси дітей.
• У дітей є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками.
• Діти з особливими потребами отримують ефективну освіту, щоб жити повноцінним життям.

 

Переваги для дітей без особливих потреб:

• вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;
• вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;
• вчаться співробітництву;
• вчаться поводитися нестандартним чином, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

 

Переваги для родин:

• Батьки отримують інформацію про типовий і атиповий розвиток дітей.
• Родини одержують підтримку з боку інших батьків.
• Батьки беруть активну участь у визначенні навчальних цілей і завдань для дітей.
• Всі батьки стають частиною шкільної спільноти.

 

Переваги для вчителів та інших фахівців:

• Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
• Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що допомагає їм ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
• Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) навчаються працювати в команді.

 

Інклюзія в нашому ліцеї означає розкриття кожного учня.

Нормативно-правова база щодо організації інклюзивного навчання

Закон України “Про освіту” гарантує кожному рівні умови доступу до освіти та забезпечує батькам право обирати заклад освіти, програму, вид та форму здобуття освіти власними дітьми. Здобувачам освіти з особливими освітніми потребами необхідно забезпечити постійну або часткову підтримку під час освітнього процесу, втім держава має забезпечити їм доступ до освіти у школі на рівні з іншими дітьми. За заявою батьків заклад зобов’язаний створити інклюзивний клас в обов’язковому порядку. Якщо ж особливі освітні потреби в учнів виявлені під час освітнього процесу, заклад освіти докладає власних зусиль для їх мінімізації. Коли зусиль закладу освіти недостатньо, керівник закладу рекомендує батькам звернутися до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи. Підтримку, з урахуванням виявлених у здобувача освіти особливих освітніх потреб, організовують на підставі висновку, складеного фахівцями ІРЦ. Заклад на цьому шляху не один — засновник забезпечує створення у школі інклюзивного середовища.

Знання керівником закладу освіти нормативно-правової бази щодо організації інклюзивного освітнього середовища — запорука коректної реалізації усіх необхідних для цього кроків та налагодження якісного освітнього процесу. Орієнтація в законодавстві підсилює узгодженість дій, планування, контроль результатів, а також є беззаперечним захистом від дискримінації, упередженого ставлення до учня з особливими освітніми потребами, некомпетентних розпоряджень чи намірів.

Організацію інклюзивного навчання у школі регулюють:

• Закон України «Про освіту»;
• Закон України «Про повну загальну середню освіту».

Норми Законів реалізуються через постанови Кабінету Міністрів, зокрема:

• «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (від 15.08.2011 № 872);
• «Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти» (від08.2019 № 779).

Фінансування інклюзивної освіти унормовано:

• Статтею 103-3 Бюджетного кодексу України;
• Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (від14.02.2017 №88).

 

Що таке інклюзія в освіті та яка роль директора в організації інклюзивного навчання

Коли у закладі з’являється інклюзивний клас — чи означає це, що ця школа стає доступною для всіх? На жаль, ні. Поняття інклюзії набагато ширше і потребує формування середовища, участі всіх учасників освітнього процесу, а головне — якісного менеджменту і планування. Безумовно, умовою створення інклюзивного середовища є учні, яким потрібна підтримка, готовність решти учнів підтримувати дітей з ООП, а також підготовлений персонал і батьки та інші активні партнери-учасники процесу впровадження інклюзії в освіті. І не менш важливою умовою є наявність достатнього фінансування та доступної інформаційної, матеріально-технічної бази та інфраструктури.

Роль директора у цьому процесі важко переоцінити, оскільки від менеджменту та стратегічного планування залежить його успіх та, як наслідок, якість роботи школи. Говорячи про менеджмент процесу, йдеться і про управління на рівні керівництва школи (спілкування із засновником, координація роботи заступників, педагогічної ради, залучення органів учнівського та батьківського самоврядування, піклувальної ради), і про менеджмент класу (адаптація навчального середовища та організація навчального процесу, реалізація індивідуальних програм розвитку тощо), і про формування структур для надання послуг інклюзивної освіти (команда психолого-педагогічного супроводу, ресурсна кімната, команда ІПР тощо).

Напрям руху школи до інклюзії має бути представлений також і в стратегії розвитку закладу, зокрема в місії, візії та цілях, а також у більш тактичних документах — освітній програмі, річному плані роботи школи.

Запорукою успіху організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами є співпраця з батьками. Директору важливо залучати батьків до ухвалення рішень щодо навчання їхніх дітей. Ще до приходу дитини до закладу освіти в багатьох родинах можуть бути налагоджені контакти з психологічною службою, фахівцями ІРЦ, реабілітаційними центрами, соціальною службою — вони можуть володіти інформацією, корисною як для працівників закладу освіти, так і для інших батьків. Доцільно використовувати ці зв’язки, аби сім’я, школа та фахівці працювали спільно. Дуже важлива і потрібна думка батьків для визначення цілей і завдань на навчальний рік, в ухваленні рішень про майбутні напрями роботи з дитиною після завершення навчального року. Ця частина роботи із батьками буде корисною при плануванні роботи школи.

 

 

Алгоритм створення інклюзивного класу

1. Вивчення документів дітей з ООП, які бажають навчатись у школі

Найбільш оптимальним варіантом розвитку подій є той, коли батьки заздалегідь (за півроку-рік) визначаються із школою та повідомляють про це. Таким чином керівництво закладу може вчасно проконсультувати батьків щодо збору та подання документів, а також підготувати чи адаптувати середовище школи до навчання дитини з особливими освітніми потребами.

2. Вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання

У документах, перелічених вище, міститься вся інформація про організацію інклюзивного навчання у школі, виділення фінансування тощо.

3. Оцінка можливостей закладу для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами

Діти з особливими освітніми потребами потребують під час освітнього процесу додаткової або тимчасової підтримки з боку асистента вчителя та асистента учня. Також потребують підтримки педагоги. Під час оцінки можливостей закладу варто зважати на наявність відповідних фахівців, а також матеріально-технічне забезпечення школи і наявність безбар’єрного доступу до території та приміщень закладу. Здійснюється також оцінка можливостей підвищення кваліфікації педагогічних працівників у напрямі інклюзії (курси підвищення кваліфікації, консультації, обмін досвідом). Коли необхідні фахівці відсутні, директору школи варто докласти зусиль, аби їх знайти — звернутися до відділу освіти, органів місцевого самоврядування, спеціальних закладів освіти. У додатку до постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» ви знайдете перелік фахівців, які проводять корекційно-розвиткові заняття з дітьми з ООП.

На цьому етапі також важливо врахувати можливості створення у закладі умов для навчання дітей з ООП з урахуванням особливостей розвитку (наявність вільних приміщень для створення кабінетів психолога, дефектолога, логопеда тощо, ресурсної кімнати, а також обладнання цих кабінетів необхідними засобами корекції, методичною та навчальною літературою, індивідуальними засобами навчання тощо).

Не варто забувати про важливість інформування батьків учнів школи про особливості інклюзивного навчання, переваг інклюзії для всіх учасників освітнього процесу, її цілі та завдання. Варто також розповісти батькам дітей, які навчаються в інклюзивних класах, про особливості дитини з ООП, обговорити із ними питання спілкування та групової взаємодії у дитячому колективі.

4. Погодження з управлінням освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації. Вирішення питання фінансування введених посад

Діти з ООП відповідно індивідуальних особливостей можуть потребувати допомоги асистента вчителя під час освітнього процесу. У такому разі директор має звернутись до місцевого органу управління освітою із письмовим поданням про введення посади асистента вчителя (з розрахунку 1 ставка на кожен інклюзивний клас) та годин для проведення корекційно-розвиткових занять відповідними фахівцями, (практичним психологом, логопедом, дефектологом, реабілітологом).

5. Створення нормативно-правового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти

Цей крок передбачає підготовку та підписання наказів у школі на основі наказу органу управління освітою, а також укладення угод про співпрацю з іншими закладами освіти. Це можуть бути спеціальні заклади освіти, навчально-реабілітаційні центри, заклади позашкільної освіти, заклади соціального захисту, ресурсні центри, центри практичної психології та соціальної роботи при департаментах освіти і науки тощо. Така співпраця допоможе забезпечити супровід дітей з ООП, залучити фахівців із цих закладів для консультацій тощо.

6. Створення команди психолого-педагогічного супроводу

Команда психолого-педагогічного супроводу — це група фахівців індивідуального супроводу дитини з особливими освітніми потребами, до якої входять як працівники школи (адміністрація, педагоги, асистент вчителя, психолог тощо), так і батьки дитини та залучені фахівці (асистент дитини, медпрацівник та ін.). Команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, забезпечує її реалізацію та моніторить результати.

Склад команди супроводу формується з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП. Серед інших до складу команди супроводу директорові варто запросити фахівців ІРЦ, аби вони могли відслідковувати та моніторити динаміку розвитку дитини, а також долучились до розробки індивідуальної програми розвитку. Разом з тим на даному етапі директорові необхідно знайти та укласти цивільно-правові угоди із фахівцями у сфері інклюзивного навчання, яких у школі бракує.

7. Розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів вчителів

Цей крок передбачає розробку та оформлення посадових обов’язків для всіх педагогічних працівників, залучених до інклюзивного навчання (штатних і залучених). Важливо пам’ятати про врахування аспекту інклюзії у річному плані роботи школи та розподілі обов’язків і зон відповідальності між заступниками директора з виховної, навчальної та методичної роботи. Важливо налагодити співпрацю між педагогами та асистентом.

Керівництво школи має призначати час для регулярних зустрічей між вчителями і асистентами протягом навчального року, щоб проводити спільне планування, обмінюватись інформацією, обговорювати конкретні ситуації.

Вчителі і асистенти досягнуть успіху, якщо будуть планувати уроки спільно. Головне розподілити між собою обов’язки і діяльність.

Вчителі не повинні ставити перед своїми асистентами завдань, які є прерогативою вчителя, — планування навчально-виховного процесу, оцінювання навчальних завдань учнів, що передбачає професійну інтерпретацію результатів їх виконання тощо. Натомість учитель може запропонувати асистенту вчителя провести підбір навчальних завдань, які учень міг би виконати (але остаточне рішення про використання цих завдань прийматиме вчитель); перевіряти вправи та тести на множинний вибір, інші види вправ/запитань, де учень повинен дати єдину вірну відповідь; зробити ксерокопії роздавальних матеріалів, виготовити унаочнення чи інші матеріали під керівництвом учителя.

8. Складання індивідуальної програми розвитку

Щороку для кожної дитини з ООП команди психолого-педагогічного супроводу, до складу яких обов’язково мають входити директор школи або його заступники, розробляють індивідуальну програму розвитку.

Запорукою якісної індивідуальної програми розвитку є використання інформації з комплексної оцінки дитини, наданої ІРЦ, а також збір релевантної та об’єктивної інформації про дитину під час спостереження у перші два тижні в школі, а також від батьків. Тому директорові варто докласти зусиль, щоб на всіх етапах інформація була правдивою, пояснити батькам важливість кожної деталі для формування програми, яка дасть змогу забезпечити комфортне навчання та динаміку розвитку дитини.

9. Складання індивідуального навчального плану та індивідуальних навчальних програм

Навчання у класі дітей з ООП не передбачає зміну освітньої програми чи навчальних планів. Водночас, коли індивідуальні особливості дитини з ООП цього потребують, команда супроводу адаптує або модифікує навчальну програму і розробляє індивідуальний навчальний план для дитини.

10. Адаптація освітнього середовища до потреб дитини

Важливою умовою забезпечення освітнього процесу є доступність, безбар’єрність та безпечність. Таким чином на основі оцінки можливостей закладу забезпечуються умови для безперешкодного доступу дитини до приміщень школи, обладнується ресурсна кімната, згідно ІПР та за узгодженням з батьками закуповуються засоби корекції.

Основне завдання у цьому напрямі — організувати для дитини з ООП зрозуміле та чітко визначене середовище, в якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі.

11. Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП

Оцінювання результатів навчання дітей з особливими освітніми потребами відбувається за критеріями, визначеними в освітній програмі, або адаптованій чи модифікованій навчальній програмі. Також критерії оцінювання дитини з ООП встановлюються в індивідуальній програмі розвитку.

Досягнення дитини слід переглядати щонайменше тричі на рік — у вересні, коли формується ІПР, а потім після першого та другого семестрів.

12. Моніторинг якості інклюзивного навчання

Постійний моніторинг виконання індивідуальних програм розвитку дітей з ООП, перегляд та актуалізація цих програм дозволяють адміністрації школи стежити за якістю інклюзивного навчання.

Узагальнено рух школи до інклюзії можна оцінити в контексті щорічного самооцінювання, відповідно визначивши у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти ті аспекти освітньої діяльності, які є ключовими для постійного моніторингу прогресу (наприклад, створення безбар’єрного середовища, психологічний клімат, рівень співпраці між педагогами, потреби у професійному розвитку педагогів, які працюють в інклюзивному класі та ін.). Тут важливо розробити інструментарій збору такої інформації. Систематичне вивчення ситуації у визначених ключових точках дасть можливість керівнику закладу спільно з колективом та батьківською спільнотою оцінювати поступ до інклюзії, а також визначати, що саме потребує втручання і підтримки та які сильні сторони є у школи на цьому шляху.

Громадські слухання що перепрофілювання Новопразького ліцею №2

 

До уваги учасників освітнього процесу та громадськості!

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новопразької селищної ради розпочато громадське обговорення питання щодо перепрофілювання (зміни типу) та перейменування Новопразького ліцею № 2 Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Інформуємо, що відповідні матеріали щодо громадського обговорення розміщені на офіційному вебсайті Новопразької селищної ради.

Запрошуємо здобувачів освіти, батьків, працівників закладу освіти, випускників та всіх зацікавлених жителів громади ознайомитися з інформаційними матеріалами та долучитися до громадського обговорення.

Інформація про порядок подання пропозицій і зауважень, строки проведення громадського обговорення, а також про дату, час і місце проведення громадських слухань розміщена на офіційному вебсайті Новопразької селищної ради.

З матеріалами громадського обговорення можна ознайомитися за посиланням:

 Рішення №107  "Про організацію та проведення громадських слухань щодо громадського  обговорення проєкту рішення Новопразької селищної ради „Про перепрофілювання (зміну типу) та перейменування  Новопразького ліцею №2 Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області""

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

про проведення громадського обговорення проєктів рішень

«Про перепрофілювання (зміну типу) та перейменування  Шарівського ліцею  Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області» та «Про перепрофілювання (зміну типу) та перейменування  Новопразького ліцею №2 Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області»

 

1. Найменування організатора громадського обговорення Відділ освіти, молоді та спорту Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.
2. Мета: врахування думки жителів Новопразької громади щодо перепрофілювання (зміну типу) та перейменування закладів загальної середньої освіти: Шарівського ліцею Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та Новопразького ліцею №2 Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

 

Запрошуємо Вас долучитися до громадського обговорення проєктів рішень Новопразької селищної ради «Про перепрофілювання (зміну типу) та перейменування  Шарівського ліцею Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області» та «Про перепрофілювання (зміну типу) та перейменування  Новопразького ліцею №2 Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області»

 

Громадське обговорення проєкту рішення проводиться відповідно до статті 13, пункту 20 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України 03.11.2010р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», Положення про громадські слухання у Новопразькій селищній територіальній громаді, що є Додатком 3 до Статуту Новопразької селищної територіальної громади, затвердженого рішенням Новопразької селищної ради від 19.12.2025 р. №1616 "Про затвердження Статуту Новопразької селищної територіальної громади у новій редакції" та на виконання рішення виконавчого комітету Новопразької селищної ради  від 18 червня 2026 року №106  "Про організацію та проведення громадських слухань щодо громадського обговорення проєкту рішення Новопразької селищної ради "Про перепрофілювання (зміну типу) та перейменування Шарівського ліцею Новопразької селищної ради Одександрійського району Кіровоградської області"", №107  "Про організацію та проведення громадських слухань щодо громадського  обговорення проєкту рішення Новопразької селищної ради „Про перепрофілювання (зміну типу) та перейменування  Новопразького ліцею №2 Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області"".

 

До участі запрошуються жителі Новопразької селищної територіальної громади, які досягли 14-річного віку. Перед початком громадських слухань буде проводитись реєстрація учасників. Для участі у громадських слуханнях потрібно представити документ, що посвідчує особу та підтверджує задеклароване або зареєстроване місце проживання в межах Новопразької селищної територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування, яке підтверджується довідкою взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на території Новопразької селищної територіальної громади.

 

Формат проведення громадського обговорення:

- публічне громадське обговорення буде проведено:

 

* 03 червня 2027 року о 17:30 в приміщенні Шарівського ліцею: с. Шарівка, вулиця Молодіжна, 5-А

* 02 червня 2027 року о 18:00 в приміщенні Новопразького ліцею №2: селище Нова Прага, вулиця Миру, 101.

 

Свої зауваження та пропозиції можна подавати на поштову адресу відділу освіти, молоді та спорту Новопразької селищної ради: селище Нова Прага, вулиця Центральна 14, та/або на електронну адресу: novapraga_oms@ukr.net

 

Результати громадського обговорення, узагальнення висловлених в ході проведення громадського обговорення зауважень/пропозицій та їх аналіз будуть оприлюднені на офіційному веб-сайті громади у розділі «Громадські обговорення».

 

Для вступників з ТОТ

Україна чекає на дітей і молодь з тимчасово окупованих територій і створює умови, щоб цей шлях був реальним, доступним і безпечним.

Навколо вступу молоді з тимчасово окупованих територій до українських закладів освіти існує чимало міфів та побоювань. Часто вони виникають через брак інформації або дезінформацію про те, як насправді влаштовані процеси.

У цьому дописі розберемо деякі з них і покажемо, які рішення та можливості насправді передбачені.

Якщо ви досі перебуваєте на ТОТ або виїхали після 1 жовтня 2025 року — вступ можливий без НМТ, через співбесіду в університеті. Якщо виїзд був раніше — потрібні результати НМТ, але діє квота-2.

Квота-2 — це окремі бюджетні місця для вступників з ТОТ і територій активних бойових дій. Вступ відбувається в окремому конкурсі, що дає більше шансів отримати бюджет. У більшості університетів це близько 10% місць, а в переміщених або прифронтових — до 40%.

Вступники, які перебувають на ТОТ або виїхали після 1 жовтня 2025 року, можуть самостійно обрати: вступати за результатами НМТ або складати співбесіду. Водночас, якщо вступ відбувається за співбесідою на контракт, державний грант на навчання не надається.

Навіть якщо не вдалося пройти на бюджет за квотою — після зарахування на контракт можна подати заяву на переведення на бюджетні місця.

Допомогу зі вступом забезпечують освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які працюють з 1 червня до 30 вересня. Вони супроводжують на всіх етапах: від складання необхідних оцінювань до подачі документів і проходження співбесіди. Частину процесів можна пройти дистанційно, ще до виїзду.

На час вступу надається безоплатне житло, а також передбачена додаткова державна підтримка, стипендії та допомога з адаптацією після переїзду.

Якщо ви тільки плануєте виїзд — звертайтеся. У межах ініціативи Bring Kids Back UA допомагають виїхати безкоштовно, конфіденційно та з повним супроводом — навіть якщо немає документів. Для кожного підбирають безпечний маршрут.

Якщо ви не готові вступати одразу, доступні підготовчі програми, зокрема «нульовий курс», щоб підтягнути знання з українознавчого компоненту, адаптуватися та спокійно підготуватися до навчання.

Вступ і навчання не потрібно проходити самостійно — на кожному етапі є супровід і підтримка.

Якщо вам потрібна інформація про вступ до українських університетів, процедуру подання документів або освітні можливості — звертайтесь до організацій та державних інституцій за посиланням у bio профілю.

#BringKidsBack 

osvita.tot@bringkidsback.org.ua 

Основне завдання освітнього центру – це супровід і допомога абітурієнтам, які проживають на тимчасово окупованих територіях, території населених пунктів на лінії зіткнення, в отриманні свідоцтва про базову або повну загальну освіту та допомогти вступити у заклади фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та заклади вищої освіти України.

   Вступники, які проживають на тимчасово окупованих територіях та в населених пунктах, віднесених до територій ведення активних бойових дій можуть розраховувати на особливі умови прийому в заклади вищої, фахової передвищої та професійної освіти України з можливістю вступати в межах встановлених квот (квота-2) відповідно до Наказу МОН № 271.

  Квота-2 передбачає бюджетні місця, може бути використана для прийому вступників із тимчасово окупованих територій або населених пунктів, віднесених до територій активних бойових дій.                

Які терміни подання заяв

    У разі вступу до закладів фахової передвищої освіти:

• І етап реєстрація заяв та документів, проведення вступних випробувань триває з 01 липня до 28 липня (18:00).
• ІІ етап реєстрація заяв та документів, проведення вступних випробувань триває з 29 липня до 30 липня.

Поселенння до гуртожитку

   Вступник на весь період вступної кампанії, спільно з супроводжуючими особами, може проживати у гуртожитку. На період навчання всім студентам надаються місця для безоплатного проживання в гуртожитках закладу освіти.

Важливо! Для вступу мешканцям з ТОТ не обов’язково мати український паспорт, достатньо мати свідоцтво про народження. А вступники, які не мають українського документа про освіту, можуть отримати його через освітній центр, який направить їх у школу при освітньому центрі для складання двох іспитів державної підсумкової атестації з української мови та історії України. Також їм потрібно буде скласти один вступний іспит, який встановлює заклад вищої освіти.

Важливо! Документи про освіту, отримані на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму не визнаються. 

 

       Як дітям з ТОТ підготуватись до ЗНО/НМТ/ДПА з історії України та української мови — шукайте інформацію за посиланням на сайті ЦГО “Альменда”

 (https://almenda.org/osvita-dlya-okupovanix-teritorij/yak-pidgotuvatis-do-zno-nmt-dpa-z-istorii-ukraini-ta-ukrainskoi-movi/) 

 

Наказ Міністерства освіти і науки України 01 березня 2021 № 271 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 серпня 2022 року № 726) "Порядок прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб які проживають на тимчасово окупованій російською федерацією території України" 

Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес 

 

 Зустріч із ветераном Назаром Ляшком

У ліцеї відбулася змістовна та щира зустріч здобувачів освіти з ветераном російсько-української війни Назаром Ляшком. Захисник України поділився власним життєвим досвідом, розповів про військову службу, бойове братерство, силу духу та незламність українських воїнів.

Під час спілкування учні мали можливість поставити запитання гостю, дізнатися більше про реалії військового життя, значення патріотизму, відповідальності та любові до Батьківщини. Назар Ляшко наголосив на важливості єдності українського народу, підтримки захисників і захисниць та активної громадянської позиції молоді.

Зустріч пройшла у теплій та дружній атмосфері, залишивши у серцях учасників багато вражень і роздумів. Такі заходи сприяють формуванню національної свідомості, поваги до захисників України та вихованню справжніх патріотів своєї держави.

Щиро дякуємо Назару Ляшку за відверту розмову, мужність, самовіддану службу та можливість особисто поспілкуватися з людиною, яка боронить незалежність і свободу України.

Безпечний інтернет

У сучасному світі інтернет став невід’ємною частиною навчання, спілкування та дозвілля. Саме тому важливо навчити дітей користуватися мережею безпечно, відповідально та свідомо.

До Дня безпечного інтернету у Новопразькому ліцеї №2 було проведено інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на формування культури безпечної поведінки в цифровому середовищі.

Під час тематичних бесід та інформаційних хвилин учні обговорили основні правила безпечного користування інтернетом, дізналися про ризики онлайн-спілкування, кібербулінг, захист персональних даних та відповідальне використання соціальних мереж.

Особливу увагу було приділено питанням цифрової грамотності, критичного мислення та безпечної комунікації в мережі. Учні також пригадали прості, але важливі правила: не поширювати особисту інформацію, не відкривати підозрілі посилання та звертатися по допомогу до дорослих у разі небезпечних ситуацій в інтернеті.

Формування безпечної цифрової поведінки — це важливий крок до створення безпечного освітнього середовища та відповідального користування сучасними технологіями.

Безпечний інтернет починається з кожного з нас!

 Пам’ятаємо подвиг Героїв Дебальцевого

У лютому Україна вшановує мужність і незламність захисників, які брали участь у боях за Дебальцеве у 2015 році. Ці події стали одним із найважчих і водночас героїчних епізодів сучасної історії нашої держави.

У Новопразькому ліцеї №2 відбулися тематичні інформаційні хвилини та бесіди, під час яких учні дізналися більше про перебіг Дебальцівської операції, мужність українських військових та значення цих подій для боротьби України за незалежність.

Під час заходів було переглянуто інформаційні та документальні матеріали, проведено обговорення про силу духу українських захисників, їхню відданість Батьківщині та важливість збереження пам’яті про тих, хто віддав своє життя за свободу України.

Учні та педагоги вшанували пам’ять загиблих воїнів хвилиною мовчання.

Ми пам’ятаємо подвиг українських Героїв, шануємо їхню мужність і вдячні кожному захиснику, який боронить нашу державу.

Вічна пам’ять Героям.
Слава Україні!

День пам'яті Героїв Крут

 

З метою вшанування пам’яті Героїв Крут та поглиблення знань учнів про події Української революції 1917–1921 років у закладі освіти було організовано та проведено низку дистанційних заходів інформаційно-просвітницького характеру.

Заходи відбувалися в онлайн-форматі з урахуванням умов дистанційного навчання та були спрямовані на формування історичної пам’яті, громадянської свідомості та інтересу учнів до вивчення історії України.

У межах заходів було проведено:

• дистанційну інформаційну годину «Герої Крут — символ мужності та самопожертви», під час якої учні ознайомилися з історичними обставинами бою під Крутами, його перебігом та значенням для української державності;

• перегляд тематичних відеоматеріалів та презентацій з подальшим онлайн-обговоренням ключових подій і постатей;

• розміщення інформаційних матеріалів (статей, відео, електронних ресурсів) у класних онлайн-спільнотах для самостійного опрацювання;

• проведення дистанційної вікторини/тестування з метою закріплення отриманих знань та активізації пізнавальної діяльності учнів;

• виконання творчих завдань за бажанням (рефлексивні дописи, короткі повідомлення, ілюстрації), що сприяли усвідомленню значення подій під Крутами.

Участь у дистанційних заходах дала змогу учням краще зрозуміти історичне значення бою під Крутами, усвідомити роль молоді в історії України, розвинути навички критичного мислення та роботи з електронними інформаційними джерелами. Заходи сприяли вихованню поваги до історичного минулого, національної пам’яті та громадянської відповідальності.

 

Правила поведінки на дорозі у темну пору доби

Безпека - головний принцип, якого обов'язково необхідно дотримуватись при дорожньому русі. Він обов'язковий не лише для водіїв автотранспортних засобів, але і для усіх учасників дорожнього руху. Згідно з офіційною статистикою наїзд на пішохода - найбільш поширений вид дорожньо-транспортних пригод. Переважно ДТП за участю пішоходів відбувається в темний час доби. Саме тому законодавцем були встановлені норми про носіння світловідбиваючих елементів з метою привернення уваги до себе та виділення себе на дорозі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 р. №1105 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306» визначено, що у темний час доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи мають використовувати світлоповертальні елементи або бути в одязі, який містять такі елементи. Якщо у людини в одязі є світлоповертаючий елемент, то можливість аварії зменшується у 6-8 разів. За несприятливих погодних умов у такому одязі, людину буде помітно на відстані 130-150 метрів, в той час, як людину у темному одязі помітно лише на 25-50 метрів. Крім цього запроваджується відповідальність водіїв та пасажирів за порушення ними правил користування спеціальними жилетами із світлоповертальними елементами.

У Правилах дорожнього руху у розділі 4. ОБОВ´ЯЗКИ І ПРАВА ПІШОХОДІВ чітко прописано: п. 4.4. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи».

Тому, кожен пішохід повинен вживати заходів безпеки, батьки повинні при виборі одягу школярам враховувати, що він буде рухатись темними вулицями, а восени та взимку темніє дуже рано! Традиційно зростає кількість ДТП. Це пов’язано зі скороченням світлового дня, погіршенням погодних умов та іншими об’єктивними причинами, яких не враховують водії, особливо молоді. Дороги в Україні погано освітлюються, а пішоходи з настанням холодної погоди одягаються у темний одяг і зливаються на дорозі з темрявою.

При русі в темний час доби по неосвітлених шляхах водій бачить тільки ту частину дороги, що освітлена фарами автомобіля. При цьому здатність очей до сприйняття світлових контрастів гірше, ніж при денному світлі. Особливо важко помітити на дорозі у вечірній та нічний час пішоходів.

Браслети виготовлені з м’якого пластику та помітні у світлі фар автомобіля з відстані до 400 м.

Носіння флайтера знижує ризик наїзду на пішохода, роллера чи велосипедиста.

Ви знали, що 40% ДТП з травмами пішоходів і велосипедистів стається вночі?

В цей час люди, особливо у темному одязі, майже не помітні на переході чи узбіччі і водії не встигають загальмувати.

Хотілося б підкреслити, що світловідбивач для пішохода - не просто атрибут особистої безпеки, але й лакмусовий папірець загальної культури, дисциплінованого, цивілізованого поводження на дорозі.

Радимо батькам дітей у зимові дні одягати школярів у яскравий одяг, який здалека видно на дорозі, додаючи до нього декілька флікерів. І обов’язково нагадати дітям правила переходу дороги!